Десь, може, там зустрінемося ми.
Не буде рук — обнімемось крильми.
Где-то, может, там мы встретимся.
Не будет рук — обнимемся крыльями.
Лина Васильевна Костенко - цитаты автора
Лина Васильевна Костенко (укр. Ліна Василівна Костенко; р. 1930) — украинская писательница-шестидесятница, поэтесса.
Род деятельности:
писатель, поэт
Дата рождения:
19.03.1930 (94)
Ти, може, від мене втомився. Мене потрібно любити.
Ты, может, от меня устал. Меня нужно любить.
Та є печальна втіха, далебі: комусь на світі гірше, як тобі.
Но есть печальное утешение, право: кому-то на свете хуже, чем тебе.
Зманеврували у слові, зманеврують і в ділі.
Добре людям, які проходять повз факти. А я проходжу крізь них.
І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.
Несвідомі власної несвідомості.
Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, — інформація була нашою здобиччю. Тепер ми — здобич інформації.
Діапазон гіршого у нас безмірний, так що межі терпіння практично нема. Поняття ж кращого співвіднесене з гіршим, отже, завжди є люфт для надії.
Я надійна одиниця електорату, по таких, як я, ще не одна мавпа видереться на верхні гілки влади.
Імпульси нашої пристрасті не в пекучих кодах еротики, не в топографії ерогенних зон, а в нерозгаданих таємницях психіки.
Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.