Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
«Засни, засни, засни, засни...»
У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.
Не плачь же, мама! Ты же не одна.
Уж много мальв насеяла война
Они шепчут для тебя по осени:
«Засни, засни, засни, засни...»
У матерей – любимые дети,
А у моей – только цветы.
Одинокие цветы под окном,
Цветы под окном
Заснули уж давно.
Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.
Заснули мальвы возле дома,
Их месяц вышел колыхать.
И только мама не заснёт,
Мама не заснёт,
Меня она ждёт.
О, мама родная, ты меня не жди –
Мне в дом наш больше не прийти.
Из моего сердца мальва проросла
И кровью зацвела.
Сьюзі, скільки ми з тобою
Спільною метою
Поливали поле.
А воно під сонцем,
А воно під нігом
Не зійшло сьогодні –
Може, зійде завтра,
Може, вже й ніколи.
Сьюзи, сколько мы с тобой
общей целью
поливали поле.
А оно под солнцем,
А оно под снегом
Не взошло сегодня -
Может, взойдет завтра,
Или уже никогда.
Крики, плач, слёзы. Они все без перевода. Они на всех языках одинаковы.