Відповів мені мудрий Бог вічним небом і золотом зірок:
Ти не спіши, слухай, тільки не спіши, піднятися до мене встигнеш ти завжди.
Поки ти ще серед людей — навчися цінувати кожен новий день.
Ответил мне мудрый Бог вечным небом и золотом звезд:
Ты не спеши, слушай, только не спеши, подняться ко мне успеешь ты всегда.
Пока ты еще среди людей — научись ценить каждый новый день.
Напиши на простому конверті,
Те, що так у житті не сказав.
І за крок до відважної смерті,
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає,
І як сніг неймовірно блищить,
Не спіши, най вона зачекає,
Ще мить...
Потерпи, най вона зачекає,
Ще мить...
Не спіши, вже весна наступає,
За мить...
Напиши на простом конверте,
То, что в жизни так и не сказал.
И в шаге от отважной смерти,
Будь таким, каким Бог тебя знал...
Посмотри, как вокруг рассветает
И как снег невероятно блестит.
Не спеши, пусть она повременит
Еще миг...
Потерпи, пускай она повременит
Лишь миг...
Не спеши, уж весна наступает
Спустя миг...
Слушай, может, ты не кукурузу, может, ты пуговицу посадил, чтоб штаны выросли?
Слухай, може, ти не кукурудзу, може, ти гудзика посадив, щоб штани виросли?
Є речі в цьому житті, які ти все одно не встигнеш зробити. І краще наперед знати, що це за речі, аби не нервувати з цього приводу.