Тобі хотілось тепла, ти зігрітись хотіла,
Ти тулилась до його гарячого тіла
І намагалась бій серця його почути.
А на ранок боялась докору совісті,
Але ми герої із різної повісті,
Де за сценарієм вранці нам разом не бути.
Тебе хотелось тепла, ты согреться хотела,
Ты прижимала к себе его горячее тело
И пыталась услышать удары его сердца.
А утром боялась упрека совести,
Но мы герои разной повести,
В которой по сценарию утром нам не быть вместе.
— Чего ты боишься больше всего?
— Горячей йоги. А ты?
— Увидеть тебя за йогой.
Карабкаться — как заниматься йогой, с той разницей, что йога вас никуда не перемещает.
Мій лелека вже давно стікає кров'ю,
І, як би не хотів, не може він поки що літати.
Йому хотілось свободи, жити любов'ю,
Але приречений тепер цю мрію лиш плекати.
Мій лелека вже давно ночами плаче,
Він молить спокою, миру, укриття.
Його вкотре зрадили й ранили добряче,
Але він і це переживе, бо немає нічого ціннішого, аніж життя.
Мій лелека буде жити та вільно літати
Небом синім, своєю країною...
А ті, хто продовжує не вірити й мовчати
Ще проситимуть пробачення перед усією Україною.
Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.
О йоге написано очень много, но, судя по всему, большая часть написана людьми, которые сами йогой не занимались.